| |
Дата розміщення: 30.04.2014
Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності
Публічне акціонерне товариство «Ера»
Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності
Ця фінансова звітність групи за рік , що закінчився 31.12.2013 року, складена згідно до МСФЗ, у відповідності до МСФЗ №1 «Перше використання МСФЗ» за результатами трансформації звітності що складена відповідно до Положень(Стандартів) бухгалтерського обліку (Україна) за рік, що закінчився 31.12.2013р. ,всі суми округлені до найближчої тисячі, якщо не зазначено інше. Консолідована фінансова звітність за звітний період 2013 року , є першою повною консолідованою фінансовою звітність, складена за МСФЗ, в ній наводиться порівняльна інформація за 2012 рік і містить інформацію в Балансі (Звіті про фінансовий результат) станом на 01.01.2012 р., 31.12.2012 р., 31.12.2013 р., та Звіти про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід), Звіти про рух грошових коштів, Звіти про власний капітал за 2012 і 2013 роки, і відповідні примітки (в тому числі порівняльну інформацію до всіх приміток, що вимагається МСФЗ).
Як компанія, що вперше застосовує Міжнародні стандарти фінансової звітності (“МСФЗ”), Підприємство застосовує МСФЗ (IFRS) 1 “Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності” та обрало дату переходу на МСФЗ – 1 січня 2012 року рік, а рік, що закінчується 31 грудня 2012 р., першим роком прийняття МСФЗ, опублікованих Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (“РМСБО”), та інтерпретацій, опублікованих Комітетом з тлумачення міжнародної фінансової звітності (“КТМФЗ”) РМСБО, та інтерпретацій Постійного комітету з інтерпретацій (“ПКІ”), затверджених Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (“КМСБО”), що залишаються чинними.
МСФЗ (IFRS) 1 вимагає від компанії, що переходить на МСФЗ, скласти звіт про фінансовий стан згідно з МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Цей звіт про фінансовий стан є відправним пунктом для ведення бухгалтерського обліку відповідно до МСФЗ. Згідно з МСФЗ (IFRS) 1, звіт про фінансовий стан згідно з МСФЗ на початок періоду буде датований 1 січня 2012 р., що є початком першого порівняльного періоду для включення до фінансової звітності згідно з МСФЗ за 2013 рік. Згідно з МСФЗ (IFRS) 1, Підприємство застосовує уніфіковані бухгалтерські принципи у звіті про фінансовий стан згідно з МСФЗ на початок періоду на дату переходу та протягом усіх періодів, представлених у її першій повній фінансовій звітності, складеній згідно з МСФЗ. Ці принципи облікової політики відповідають кожному МСФЗ, що діє на звітну дату першої повної фінансової звітності, складеної згідно з МСФЗ(тобто, на 31 грудня 2013 року).
Перша фінансова звітність за 2013 рік згідно з МСФЗ, містить інформацію в балансі станом на 01.01.2012, 31.12.2012, 31.12.2013, та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2012 і 2013 роки.
МСФЗ (IFRS) 1 вимагає, щоб компанія, що застосовує МСФЗ вперше, надала достатню інформацію з тим, щоб користувачі звітності могли зрозуміти суттєві коригування у звіті про фінансовий стан, і вимагає сум співставлення певних статей власного капіталу, поданих згідно з П(с)БО, з сумами власного капіталу, поданими згідно з МСФЗ.
Складання фінансової звітності Підприємства згідно з МСФЗ вимагає від керівництва суджень, оцінок та припущень, які впливають на подані у фінансовій звітності суми доходів, витрат, активів та зобов’язань, а також розкриття інформації про умовні зобов’язання на звітну дату. Однак невизначеність щодо цих припущень та оцінок може призвести до необхідності суттєвих коригувань балансової вартості активів та зобов’язань, які зазнають впливу в майбутньому
Нижче подані основні припущення, що стосуються майбутнього та інших основних джерел невизначеності оцінок на звітну дату, які несуть у собі значний ризик виникнення необхідності внесення суттєвих коригувань до балансової вартості активів протягом наступного фінансового року:
Податкове та інше законодавство
Українське податкове законодавство та регуляторна база, зокрема валютний контроль та митне законодавство, продовжують розвиватися. Законодавчі та нормативні акти не завжди чітко сформульовані, та можуть тлумачитись місцевими, обласними і центральними органами державної влади та іншими урядовими органами по-різному. Випадки непослідовного тлумачення не є незвичайними. Керівництво вважає, що тлумачення ним положень законодавства, що регулюють діяльність Підприємства, є правильним, і що Підприємство дотрималась усіх нормативних положень, а всі передбачені законодавством податки та відрахування були сплачені або нараховані.
Водночас існує ризик того, що операції та правильність тлумачень, які не були оскаржені регулятивними органами в минулому, будуть поставлені під сумнів у майбутньому. Однак цей ризик значно зменшується з плином часу. Визначення сум та ймовірності негативних наслідків можливих незаявлених позовів не є доцільним.
Відстрочений податковий актив
Відстрочені податкові активи визнаються за усіма неоподатковуваними тимчасовими різницями у разі, якщо існує імовірність, що буде отриманий податковий прибуток, до якого можна застосувати неоподатковувану тимчасову різницю. Суттєві оцінки керівництва необхідні для визначення вартості відстрочених податкових активів, які можуть бути визнані виходячи з імовірних строків та рівня оподатковуваного прибутку майбутніх періодів, а також стратегії податкового планування в майбутньому.
Основні принципи облікової політики
Основні засоби
У звіті про фінансовий стан основні засоби відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності.
Вартісний критерій суттєвості основних засобів складає 2500 грн.
Амортизація нараховується за прямолінійним методом протягом очікуваних строків корисного використання кожного активу. Середні строки корисного використання кожного активу є такими:
Будівлі, споруди та передавальні пристрої 20 – 80 років
Машини та обладнання 7 – 30 років
Транспортні засоби 15 –22 роки
Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 3-10 роки
Інші 3-7 роки
Незавершене будівництво не амортизується до моменту закінчення будівництва відповідних активів і вводу їх в експлуатацію.
Необорні активи, первісна вартість яких 2500 грн. та нижче відноситься на витрати періоду, в якому такі були об’єкти передані в експлуатацію.
Собівартість основних засобів включає витрати, пов’язані з заміною частини основних засобів, які визнані за фактом понесення, якщо вони відповідають критеріям визнання. Аналогічно, при проведенні основних технічних оглядів витрати на їх проведення визнаються у складі балансової вартості основних засобів як вартість заміни, якщо дотримано всі необхідні для такого визнання критерії. Всі інші витрати на ремонти та технічне обслуговування відображаються у складі прибутку або збитку по мірі їх понесення
Балансова вартість основних засобів переглядається на предмет зменшення корисності, коли певні події чи зміна обставин вказують на те, що балансова вартість активу не зможе бути відшкодована. У випадку виявлення ознак зменшення корисності активу та перевищення його балансової вартості над оціночною відшкодовуваною вартістю, вартість такого активу або одиниці, що генерує грошові потоки, списується до вартості очікуваного відшкодування. Вартість очікуваного відшкодування активів визначається як більша з двох величин: чистої ціни продажу активу або вартості використання активу.
Перерахунок іноземної валюти
Фінансова звітність згідно з МСФЗ складена у гривнях (“грн.”), що є функціональною валютою і валютою подання звітності Підприємства. Операції в іноземній валюті первісно відображаються у функціональній валюті за обмінним курсом, що діє на дату здійснення операції. Монетарні активи і зобов’язання, деноміновані в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за обмінним курсом, що діє на звітну дату. Всі курсові різниці включаються до попереднього звіту про сукупний дохід згідно з МСФЗ. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються за обмінним курсом, що діяв на дату первісної операції. Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються за обмінним курсом, який діяв на дату визначення справедливої вартості.
Нематеріальні активи придбані окремо.
Нематеріальні активи з кінцевими строками використання обліковуються за вартістю придбання за виключенням накопиченої амортизації та збитків від знецінення. Амортизація нараховується прямолінійно на протязі всього строку корисного використання . Очікувані строки використання та метод нарахування амортизації мають тестуватись на прикінці кожного облікового періоду , при цьому зміни в оцінках відображаються без перегляду порівняльних показників. Необоротні активи з невизначеним строком використання не амортизуються та обліковуються за вартістю придбання , яку зменшено на накопичені збитки від знецінення
Нематеріальні активи створені власними силами – науково - дослідніцкі та дослідно -конструкторськи роботи.
Витрати на нуково-дослідні роботи відносяться на витрати того періоду, в якому вони виникли.
Витрати на власні дослідно-конструкторські роботи капіталізуються в якості нематеріальних активів виключно при одночасному існуванні наступних умов:
Технологічна можливість завершення робот створенням активу . який може бути використаний або проданий;
Існуючий намір керівництва завершити роботи по створенню нематеріального активу;
Можливість використання або продажу нематеріального активу;
Висока вірогідність надходження майбутніх економічних вигод;
Можливість надійно оцінити вартість нематеріального активу, який виникає в наслідок дослідно-конструкторських робіт;
Нематеріальний актив створений власними силами приймається до обліку за вартістю витрат , здійснених після дати, коли нематеріальний актив вперше починає відповідати вказаним вище вимогам. При неможливості відображення нематеріального активу , створеного власними силами, витрати на розробку відносяться на витрати.
Зменшення корисності необоротних активів
На кожну звітну дату Підприємство проводить оцінку наявності ознак можливого зменшення корисності активів. За наявності таких ознак або при необхідності проведення щорічного тестування на предмет зменшення корисності Підприємство визначає суму відшкодування активу. Сума відшкодування активу є більшою з двох величин: справедливої вартості активу або одиниці, що генерує грошові потоки, за вирахуванням витрат на реалізацію і вартості використання. Сума відшкодування активу визначається для кожного окремого активу, якщо цей актив генерує надходження коштів і ці кошти, в основному, не залежать від інших активів або груп активів. Коли балансова вартість активу або одиниці, що генерує грошові потоки, перевищує суму його/її відшкодування, вважається, що його/її корисність зменшилась, і його/її вартість списується до суми відшкодування. При оцінці вартості використання очікувані грошові потоки дисконтуються до їхньої теперішньої вартості з використанням ставки дисконту (до оподаткування), що відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі й ризики, властиві цьому активу. При визначенні справедливої вартості за вирахуванням витрат на реалізацію враховуються останні операції на ринку. У разі неможливості визначення таких операцій використовується відповідна модель оцінки. Такі розрахунки підтверджуються оціночними коефіцієнтами, чи іншими показниками справедливої вартості, що є в наявності.
Збитки від зменшення корисності триваючої діяльності, в тому числі від зменшення корисності запасів, визнаються у звіті про прибутки та збитки у складі тих категорій витрат, які відповідають функціям активів зі зменшеною корисністю, за виключенням попередньо переоцінених об’єктів основних засобів, сума дооцінки яких відображалася безпосередньо у складі іншого сукупного доходу. В такому випадку зменшення корисності також відображається у складі іншого сукупного доходу в сумі, що не перевищує попередньої переоцінки.
На кожну звітну дату Підприємство здійснює оцінку наявності ознак того, що збиток від зменшення корисності, визнаний щодо певного активу раніше, крім гудвіла, вже не існує або зменшився. За наявності таких ознак Підприємство оцінює суму відшкодування активу або одиниці, що генерує грошові потоки. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу в попередніх періодах, сторнується в тому випадку, якщо змінилися попередні припущення, застосовані для визначення суми відшкодування активу з моменту визнання останнього збитку від зменшення корисності. Балансова вартість активу, збільшена внаслідок сторнування збитку від зменшення корисності, не повинна перевищувати балансову вартість (за вирахуванням амортизації), яку б визначили, якщо б збиток від зменшення корисності активу не визнали в попередні роки. Сторнування збитку від зменшення корисності визнається у звіті про прибутки та збитки, за винятком випадків, коли актив відображається за переоціненою сумою. У таких випадках сторнування відображається як дооцінка.
Фінансові інструменти – первісне визнання і подальша оцінка
Фінансові активи
Первісне визнання та оцінка
Згідно з положеннями МСБО (IAS) 39, фінансові активи класифікуються, відповідно, як фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, кредити та дебіторська заборгованість, інвестиції, утримувані до погашення, фінансові активи, наявні для продажу, або як похідні фінансові інструменти, визначені як інструменти хеджування при ефективному хеджуванні. Підприємство визначає класифікацію фінансового активу при первісному визнанні.
У випадку, якщо інвестиції не класифікуються як фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку, то при первісному визнанні до їх справедливої вартості додаються безпосередньо пов’язані з ними витрати за операцією.
Всі операції з купівлі або продажу фінансових активів, що вимагають постачання активів у строк, встановлюваний законодавством або правилами, прийнятими на певному ринку (операції на “стандартних умовах”), визнаються на дату укладання угоди, тобто на дату, коли Підприємство бере на себе зобов'язання купити або продати актив.
Фінансові активи Підприємства включають грошові кошти та їх еквіваленти, торгову та іншу дебіторську заборгованість і фінансові інвестиції, наявні для продажу.
Станом на 31 грудня 2013 р., на 31 грудня 2012 р. та 1 січня 2012 р. Підприємство не класифікувало жодних фінансових активів як фінансові активи за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку чи як інвестиції, утримувані до погашення.
Подальша оцінка
Подальша оцінка фінансових активів таким чином залежить від їх класифікації:
Кредити та дебіторська заборгованість
Кредити та дебіторська заборгованість - це непохідні фінансові активи, що не обертаються на активному ринку, з фіксованими або обумовленими платежами. Після первісного визнання такі фінансові активи відображаються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки за вирахуванням зменшення корисності. Амортизована вартість розраховується з урахуванням дисконтів або премій при придбанні, а також комісійних або витрат, які є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки. Амортизація з використанням методу ефективної процентної ставки відображається у звіті про прибутки та збитки у складі фінансових витрат. Збитки внаслідок зменшення корисності визнаються у звіті про прибутки та збитки у складі фінансових витрат. Короткострокова дебіторська заборгованість не дисконтується.
Під знецінення кредитів та дебіторської заборгованості створюються резерви сумнівних боргів. Спочатку оцінюється, чи існує об'єктивне свідчення зменшення корисності окремо для фінансових активів, які є окремо суттєвими, та (окремо або у сукупності) для фінансових активів, які не є окремо суттєвими . Якщо визначається, що немає об'єктивного свідчення зменшення корисності для окремо оціненого фінансового активу (незалежно від того, чи є він суттєвим), включається актив у групу фінансових активів з подібними характеристиками кредитного ризику та оцінює їх на зменшення корисності у сукупності. Активи, які окремо оцінюють на зменшення корисності і для яких збиток від зменшення корисності визнається або продовжує визнаватися, не включаються у сукупну оцінку зменшення корисності.
Для розрахунку величини резерву сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості, визначено наступні групи за строками непогашення поточної дебіторської заборгованості
1-ша група – від 1 до 180 днів;
2-га група - від 181 до 365 днів;
3-тя група - від 366 до 730 днів;
4-та група - від 730 днів
Фінансові інвестиції, наявні для продажу
Наявні для продажу фінансові інвестиції включають дольові і боргові цінні папери. Дольові інвестиції, класифіковані як наявні для продажу, - це такі інвестиції, які не були класифіковані ані як призначені для торгівлі, ані як переоцінювані за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Боргові цінні папери у цій категорії - це такі цінні папери, які компанія має намір утримувати протягом невизначеного часу і які можуть бути продані для цілей забезпечення ліквідності або у відповідь на зміну ринкових умов.
Після первісної оцінки фінансові інвестиції, наявні для продажу, оцінюються за справедливою вартістю, а нереалізовані доходи або витрати за ними визнаються як інший сукупний дохід у складі резерву інструментів, наявних для продажу, аж до моменту припинення визнання інвестиції, в якій накопичені доходи або витрати перекласифіковуються з резерву інструментів, наявних для продажу, до складу прибутку або збитку, і визнаються як фінансові витрати.
Підприємство оцінює свої фінансові активи, наявні для продажу, на предмет справедливості припущення про можливість і наявність наміру продати їх у найближчому майбутньому. Якщо Підприємство не в змозі здійснювати торгівлю цими активами через відсутність активних ринків для них, і наміри керівництва щодо їх продажу в найближчому майбутньому змінились, Підприємство в рідких випадках може ухвалити рішення щодо перекласифікації таких фінансових активів. Перекласифікація до категорії позик і дебіторської заборгованості дозволяється у тому випадку, якщо фінансовий актив задовольняє визначенню позик і дебіторської заборгованості, і при цьому Підприємство має можливість і має намір утримувати ці активи в досяжному майбутньому або до погашення. Перекласифікація до складу інструментів, утримуваних до погашення, дозволяється тільки в тому випадку, якщо компанія має можливість і має намір утримувати фінансовий актив до погашення.
У випадку фінансових активів, перекласифікованих зі складу категорії “наявні для продажу”, пов'язані з ними доходи або витрати, раніше визнані у складі капіталу, амортизуються у складі прибутку або збитку протягом решти строку інвестицій із застосуванням ефективної процентної ставки. Різниця між новою оцінкою амортизованої вартості та очікуваних грошових потоків також амортизується протягом решти строку використання активу із застосуванням ефективної процентної ставки. Якщо згодом встановлюється, що актив знецінився, сума, відображена у капіталі, перекласифіковується до звіту про прибутки та збитки.
Припинення визнання
Визнання фінансового активу (або, якщо застосовано, частини фінансового активу або частини групи аналогічних фінансових активів) припиняється у випадку:
закінчення дії прав на отримання грошових надходжень від такого активу;
Підприємство передала свої права на отримання грошових потоків від активу або взяла на себе зобов'язання з виплати третій особі одержуваних грошових потоків у повному обсязі та без суттєвої затримки за “транзитною” угодою, і або (a) Підприємство передала практично всі ризики та вигоди від активу, або (б) Підприємство не передає, але й не залишає за собою, практично всіх ризиків та вигод від активу, але передала контроль над цим активом.
У разі якщо Підприємство передала свої права на отримання грошових надходжень від активу, при цьому ані передавши, ані зберігши за собою практично всіх ризиків та вигод, пов’язаних із ним, а також не передавши контроль над активом, такий актив відображається в обліку в розмірі триваючої участі Підприємства в цьому активі.
У цьому випадку Підприємство також визнає відповідне зобов'язання. Переданий актив і відповідне зобов'язання оцінюються на основі, що відображає права та зобов'язання, збережені Групою.
Продовження участі в активі, що має форму гарантії за переданим активом, оцінюється за меншою з двох сум: первісною балансовою вартістю активу або максимальною сумою компенсації, що може бути пред’явлена до оплати Підприємством.
Зменшення корисності фінансових активів
Підприємство визначає, чи існують об’єктивні ознаки зменшення корисності фінансових активів чи групи фінансових активів на кожну звітну дату. Вважається, що відбувається зменшення корисності фінансового активу чи групи фінансових активів тільки тоді, коли існують об’єктивні ознаки зменшення корисності в результаті однієї чи більше подій, що настали після первісного визнання активу (“випадок виникнення збитків”), і такий випадок або випадки виникнення збитків мають вплив на очікувані майбутні грошові потоки від активу чи групи фінансових активів, який може бути достовірно визначений. Об’єктивні ознаки зменшення корисності можуть включати ознаки того, що позичальник чи група позичальників зазнають суттєвих фінансових труднощів, порушують зобов’язання зі сплати процентів чи основної суми боргу, ймовірність банкрутства чи фінансової реорганізації, а також свідчення, на підставі спостережуваної ринкової інформації, поміркованого зменшення очікуваних майбутніх грошових потоків, наприклад, зміни у рівні прострочених платежів або в економічних умовах, що корелюють зі збитками за активами.
Фінансові активи, що обліковуються за амортизованою вартістю
Спочатку Підприємство визначає, чи існують об’єктивні індивідуальні ознаки зменшення корисності фінансових активів, кожен з яких окремо є суттєвим, а також індивідуальні або сукупні ознаки зменшення корисності фінансових активів, кожен з яких окремо не є суттєвим. У випадку, якщо об’єктивні ознаки зменшення корисності розглянутого окремо фінансового активу (суттєвого або несуттєвого) відсутні, цей актив включається до групи фінансових активів з аналогічними характеристиками кредитного ризику. Така група фінансових активів оцінюється на предмет зменшення корисності на сукупній основі. Активи, що оцінюються окремо на предмет зменшення корисності, і стосовно яких визнається або продовжує визнаватися збиток від зменшення корисності, не повинні оцінюватися на предмет зменшення корисності на сукупній основі.
За наявності об’єктивних ознак понесення збитку в результаті зменшення корисності фінансових активів сума збитку визначається як різниця між балансовою вартістю активів та приведеною вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків (за вирахуванням майбутніх очікуваних збитків за кредитом, які ще не були понесені). Приведена вартість очікуваних майбутніх грошових потоків дисконтується за первісною ефективною процентною ставкою за фінансовим активом. Якщо кредит надано під плаваючу процентну ставку, то ставкою дисконтування для визначення збитків від зменшення корисності буде поточна ефективна процентна ставка. Балансова вартість активу зменшується шляхом застосування рахунку резерву, та сума збитку визнається у звіті про прибутки та збитки. Процентні доходи нараховуються на основі зменшеної балансової вартості та з застосуванням процентної ставки, використаної для дисконтування майбутніх грошових потоків з метою вимірювання збитків від зменшення корисності. Процентні доходи відображаються у складі доходів від фінансування у звіті про прибутки та збитки. Кредити та відповідний резерв списуються, коли вже немає реальної перспективи відшкодування у найближчому часі, а все забезпечення було реалізовано чи передано Підприємству. Якщо у наступному році сума очікуваного збитку від зменшення корисності знижується, й таке зниження може бути об’єктивно пов’язане з подією, що відбулася після визнання збитку від зменшення корисності, то раніше визнаний збиток від зменшення корисності збільшується чи зменшується шляхом коригування рахунку резерву. Якщо списання пізніше відшкодовується, то фінансові витрати у звіті про прибутки та збитки кредитуються.
Фінансові інвестиції, наявні для продажу
Стосовно фінансових інвестицій, наявних для продажу, Підприємство на кожну звітну дату оцінює наявність об‘єктивних ознак зменшення корисності фінансової інвестиції або групи фінансових інвестицій.
У випадку, коли інвестиції в капітал класифіковані як наявні для продажу, об’єктивні ознаки зменшення корисності повинні включати значне або довготривале зменшення справедливої вартості інвестицій відносно вартості інвестиції. “Значущість” необхідно оцінювати у порівнянні з первісною вартістю інвестиції, а “тривалість” - у порівнянні з періодом, протягом якого справедлива вартість була менша за первісну вартість. При наявності ознак зменшення корисності сукупний збиток, визначений як різниця між початковою вартістю придбання та поточною справедливою вартістю, виключаючи збиток від зменшення корисності інвестицій, раніше визнаного у звіті про прибутки та збитки, вилучається зі складу іншого сукупного доходу та визнається у звіті про прибутки та збитки. Збиток від зменшення корисності інвестицій у капітал не сторнується через звіт про прибутки та збитки; збільшення справедливої вартості цих інвестицій після зменшення корисності визнається безпосередньо у складі іншого сукупного доходу.
У випадку, коли боргові інструменти класифіковані як наявні для продажу, ймовірність зменшення корисності визначається аналогічно до фінансових активів, що відображаються за амортизованою вартістю. Однак сума відображеного збитку від зменшення корисності являє собою накопичений збиток, оцінений як різниця між амортизованою вартістю і поточною справедливою вартістю, за вирахуванням збитку від зменшення корисності за цими інвестиціями, раніше визнаного у звіті про прибутки та збитки.
Майбутні процентні доходи нараховуються на основі зменшеної балансової вартості та з застосуванням процентної ставки, використаної для дисконтування майбутніх грошових потоків з метою вимірювання збитків від зменшення корисності. Процентні доходи відображаються у складі доходів від фінансування. Якщо у наступному періоді справедлива вартість боргового інструменту збільшується, і таке збільшення об‘єктивно пов‘язане з подією, що відбулася після первісного визнання збитку від зменшення корисності у звіті про прибутки та збитки, збиток від зменшення корисності сторнується через звіт про прибутки та збитки.
Фінансові зобов'язання
Первісне визнання та оцінка
Фінансові зобов'язання, що перебувають у сфері дії МСБО (IAS) 39, класифікуються відповідно як фінансові зобов'язання, переоцінювані за справедливою вартістю через прибуток або збиток, кредити та позики, або як похідні фінансові інструменти, визначені як інструменти хеджування при ефективному хеджуванні. Компанія визначає класифікацію фінансового зобов’язання при первісному визнанні. Фінансові зобов’язання первісно визнаються за справедливою вартістю плюс витрати, безпосередньо пов’язані зі здійсненням операції (для кредитів та позик).
Фінансові зобов’язання Підприємства включають торгову та іншу кредиторську заборгованість, а також процентні кредити та позики.
Подальша оцінка
Подальша оцінка фінансових зобов’язань таким чином залежить від їх класифікації:
Процентні кредити та позики
Після первісного визнання кредити та позики відображаються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Прибутки та збитки відображаються у звіті про прибутки та збитки, коли визнання зобов’язань припиняється, а також у процесі амортизації з використанням методу ефективної процентної ставки. Амортизована вартість розраховується з урахуванням дисконтів або премій при придбанні, а також комісійних або витрат, які є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки. Амортизація з використанням методу ефективної процентної ставки відображається у складі фінансових витрат у звіті про прибутки та збитки.
Припинення визнання
Визнання фінансового зобов’язання припиняється в разі погашення, анулювання або закінчення строку погашення відповідного зобов’язання. При заміні одного існуючого фінансового зобов’язання іншим зобов’язанням перед тим самим кредитором на суттєво відмінних умовах або у випадку внесення суттєвих змін до умов існуючого зобов’язання визнання первісного зобов’язання припиняється, а нове зобов’язання відображається в обліку з визнанням різниці в балансовій вартості зобов’язань у звіті про прибутки та збитки.
Взаємозалік фінансових інструментів
Фінансові активи та фінансові зобов'язання підлягають взаємозаліку, а чиста сума – поданню у звіті про фінансовий стан тоді й тільки тоді, коли є здійсненне у цей момент юридичне право на взаємозалік визнаних сум, а також намір провести розрахунок на нетто-основі, або реалізувати активи і одночасно з цим погасити зобов'язання.
Справедлива вартість фінансових інструментів
Справедлива вартість фінансових інструментів, торгівля якими здійснюється на активних ринках на кожну звітну дату, визначається виходячи з ринкових котирувань або котирувань дилерів (котирування на купівлю для довгих позицій і котирування на продаж для коротких позицій), без вирахування витрат на здійснення операції.
Справедлива вартість усіх інших фінансових інструментів, що не мають активного обігу на ринку, визначається з використанням відповідних методів оцінки. Такі методи включають використання нещодавніх ринкових операцій, посилання на поточну справедливу вартість іншого інструменту, аналогічного за сутністю, аналіз дисконтованих грошових потоків та інші моделі оцінки.
Запаси
Запаси оцінюються за меншою з двох сум: фактичною вартістю або чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації являє собою прогнозовану ціну реалізації в ході звичайної господарської діяльності за вирахуванням будь-яких очікуваних майбутніх витрат, пов’язаних із доведенням продукції до готовності та її реалізацією. Фактична вартість переважно визначається на індивідуальній основі з використанням спеціальних методів оцінки.
Грошові кошти та їх еквіваленти
Грошові кошти та їх еквіваленти станом на звітну дату включають кошти на банківских рахунках, готівкові кошти в касі та короткострокові депозити зі строком погашення до трьох місяців.
Для цілей звіту про рух грошових коштів грошові кошти та їх еквіваленти складаються з грошових коштів та їх еквівалентів згідно з визначенням вище, за вирахуванням непогашених банківських овердрафтів.
Забезпечення
забезпечення визнається тоді, коли Підприємство має теперішнє зобов’язання (юридичне або конструктивне) внаслідок минулої події, та існує ймовірність, що для погашення зобов’язання знадобиться вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, і сума зобов’язання може бути достовірно оцінена. Витрати, пов’язані з забезпеченням, відображаються у звіті про сукупний дохід. Коли вплив зміни вартості грошей у часі є суттєвим, сума забезпечення визначається шляхом дисконтування прогнозованих потоків грошових коштів, із застосуванням ставки дисконту до оподаткування, з урахуванням ризиків, пов’язаних із певним зобов’язанням, за їх наявності. При застосуванні дисконтування збільшення суми забезпечення, що відображає плин часу, визнається як фінансові витрати.
Маючи пенсійну програму, в зв’язку з відсутність необхідних фахівців, керівництво підприємства прийняло рішення не створювати резерв на пенсійне забезпечення по пенсійним зобов’язанням перед співробітниками. Для проведення розрахунків та оцінки пенсійних зобов'язань та актуарних прибутків і збитків необхідно залучати незалежного актуарія. Основні складнощі при проведенні актуарних розрахунків полягають в нерозвиненості ринку актуарних послуг, а витрати на надання інформації не повинні перевищувати вигід, отримуваних від неї.
оренда
Визначення наявності умов оренди в договорі ґрунтується на сутності договору на дату початку оренди, зокрема на тому, чи залежить виконання договору від використання конкретного активу або договір передбачає право використання активу.
Підприємство як орендар
Фінансова оренда, за якою до Підприємства переходять практично всі ризики та вигоди, пов’язані з володінням орендованим активом, капіталізується на дату початку строку дії оренди за справедливою вартістю орендованого майна, або, якщо ця сума є меншою, - за приведеною вартістю мінімальних орендних платежів. Орендні платежі розподіляються між вартістю фінансування і зменшенням зобов’язання за орендою так, щоб вийшла постійна процентна ставка на непогашену суму зобов’язання. Вартість фінансування відображається безпосередньо у звіті про сукупний дохід.
Капіталізовані орендовані активи амортизуються протягом коротшого з таких періодів: розрахункового строку корисного використання активу або строку оренди, якщо тільки немає обґрунтованої упевненості в тому, що до Підприємства перейде право власності на актив у кінці строку оренди.
Платежі за операційною орендою визнаються як витрати у звіті про сукупний дохід із використанням лінійного методу протягом всього строку оренди.
Підприємство як орендодавець
Оренда, за якою у Підприємства залишаються практично всі ризики і вигоди від володіння активом, класифікується як операційна оренда. Первісні прямі витрати, понесені при укладанні договору операційної оренди, включаються до балансової вартості орендованого активу і визнаються протягом строку оренди пропорційно доходу від оренди. Умовні орендні платежі визнаються як дохід у періоді, в якому вони були нараховані.
Інвестиційна нерухомість
Інвестиційна нерухомість - нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або орендарем згідно з угодою про фінансову оренду) з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для: використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або продажу в звичайному ході діяльності. Інвестиційна нерухомість оцінюється первісно за її собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної оцінки. Підприємствами групи,обліковою політикою обрана подальша модель оцінки інвестиційної нерухомості - модель за собівартістю. Ця політика застосовується до всієї інвестиційної нерухомості.
Амортизація нараховується за прямолінійним методом протягом очікуваних строків корисного використання кожного активу. Середні строки корисного використання кожного активу 50 років.
Визнання доходів
Дохід визнається тоді, коли є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод Підприємства, а сума доходу може бути достовірно визначена. Доходи визнаються за вирахуванням податків з продажу (ПДВ).
Дохід оцінюється за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана, за виключенням знижок, податків на реалізацію або мита. Нижче наведено критерії, в разі задоволення яких визнається дохід:
Продаж продукції, товарів
Дохід від продажу товарів визнається в разі задоволення всіх наведених далі умов:
а) продавець передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар;
б) за продавцем не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами;
в) суму доходу можна достовірно оцінити;
г) ймовірно, що до продавця надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією; та
ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.
Дохід від оренди
Дохід від операційної оренди майна обліковується за лінійним методом протягом відповідного строку оренди.
a) Податки
Поточний податок на прибуток
Поточні податкові активи та зобов’язання за поточний і попередній періоди оцінюються в сумі, обчисленій до сплати податковим органам (відшкодуванню від податкових органів). Нарахування поточного податку на прибуток здійснюється на основі податкових ставок (та податкового законодавства), які набули або фактично набули чинності на звітну дату. Поточний податок на прибуток Підприємства розраховується відповідно до українського податкового законодавства й визначається на основі оподатковуваного прибутку і валових витрат, відображених у податковій декларації .
Відстрочений податок на прибуток
Відстрочений податок на прибуток нараховується за методом балансових зобов’язань за усіма тимчасовими різницями на звітну дату між балансовою вартістю активів та зобов’язань для цілей фінансового обліку і вартістю, що враховується у податковому обліку.
Відстрочені податкові зобов’язання визнаються за всіма оподатковуваними тимчасовими різницями, окрім випадків, коли:
відстрочене податкове зобов’язання виникає в результаті первісного визнання гудвілу або активу чи зобов’язання в господарській операції, що не є об’єднанням бізнесу, і яке на момент здійснення операції не впливає ані на бухгалтерський прибуток, ані на оподатковуваний прибуток чи збиток; і
відносно оподатковуваних тимчасових різниць, пов’язаних з інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, а також із часткою участі у спільній діяльності, якщо материнська компанія може контролювати розподіл у часі зменшення тимчасової різниці, або існує значна вірогідність того, що тимчасова різниця не буде зменшена в досяжному майбутньому.
Відстрочені податкові активи визнаються за всіма неоподатковуваними тимчасовими різницями і перенесенням на наступні періоди невикористаних податкового кредиту і податкових збитків, якщо існує вірогідність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна застосувати неоподатковувану тимчасову різницю, а також використовувати невикористані податковий кредит і податкові збитки, перенесені на наступні періоди, окрім випадків, коли:
відстрочений податковий актив, що стосується неоподатковуваних тимчасових різниць, виникає в результаті первісного визнання активу або зобов’язання в господарській операції, що не є об’єднанням бізнесу, та який на момент здійснення операції не впливає ані на бухгалтерський прибуток, ані на оподатковуваний прибуток чи збиток; і
відносно оподатковуваних тимчасових різниць, пов’язаних з інвестиціями в дочірні і асоційовані компанії, а також із часткою участі у спільній діяльності, відстрочені податкові активи визнаються, тільки якщо існує вірогідність сторнування тимчасових різниць в осяжному майбутньому і буде отриманий оподатковуваний прибуток, відносно якого можна застосувати тимчасову різницю.
Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату й зменшується, якщо більше не існує вірогідності отримання достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволив би реалізувати частину або всю суму такого відстроченого податкового активу. Невизнані раніше відстрочені податкові активи переоцінюються на кожну звітну дату й визнаються тоді, коли виникає вірогідність отримання в майбутньому оподатковуваного прибутку, що дає можливість реалізувати відстрочений податковий актив.
Відстрочені податкові активи і зобов’язання визначаються за ставками податку, застосування яких очікується при реалізації активу або погашенні зобов’язання, на основі податкових ставок і положень податкового законодавства, що діють, або оголошених (і практично прийнятих) на звітну дату.
Відстрочений податок на прибуток, що стосується статей, які визнаються безпосередньо у складі капіталу, визнається у складі капіталу, а не у складі прибутків або збитків.
Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання підлягають взаємозаліку за наявності повного юридичного права зарахувати поточні податкові активи в рахунок поточних податкових зобов’язань, якщо вони відносяться до податків на прибуток, нарахованих тим самим податковим органом на той самий суб’єкт господарювання.
Податок на додану вартість
Доходи, витрати та активи визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість (ПДВ), крім таких випадків:
ПДВ, що виникає при придбанні активів чи послуг, не відшкодовується податковим органом; в такому разі ПДВ визнається як частина витрат на придбання активу або частина витратної статті, залежно від обставин;
дебіторська і кредиторська заборгованість відображається з урахуванням суми ПДВ.
Чиста сума податку на додану вартість, що відшкодовується податковим органом або сплачується йому, включається до дебіторської або кредиторської заборгованості, відображеної в попередньому звіті про фінансовий стан.
Стандарти, що були опубліковані, але ще не набули чинності
Нижче наводяться стандарти, які були опубліковані, але ще не набули чинності на дату випуску попередньої фінансової звітності Підприємства згідно з МСФЗ. Це перелік опублікованих стандартів та інтерпретацій, які Підприємство планує застосовувати у майбутньому. Підприємство планує прийняття цих стандартів після набрання ними чинності.
МСФЗ (IFRS) 9 “Фінансові інструменти: класифікація і оцінка”
МСФЗ (IFRS) 9 відображає перший етап роботи РМСБО над заміною МСБО (IAS) 39 та застосовується при класифікації та оцінці фінансових активів згідно з МСБО (IAS) 39. Цей стандарт повинен застосовуватися для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2015 р. або після цієї дати. На подальших етапах РМСБО розглядатиме питання обліку хеджування та зменшення корисності фінансових активів. Застосування першого етапу МСФЗ (IFRS) 9 матиме вплив на класифікацію та оцінку фінансових активів Підприємства, але теоретично не вплине на класифікацію та оцінку її фінансових зобов'язань. Для подання загальної картини Підприємство визначить кількісне значення впливу у сукупності з вимогами інших етапів, щойно вони будуть опубліковані.
МСБО (IAS) 32 “Фінансові інструменти: подання”
Мета МСБО (IAS) 32 полягає у визначенні принципів для подання фінансових інструментів як зобов'язань або власного капіталу і для згортання фінансових активів і фінансових зобов'язань. Він застосовується до класифікації (з точки зору емітента) фінансових інструментів як фінансових активів, фінансових зобов'язань та інструментів власного капіталу; до класифікації пов'язаних з ними відсотків, дивідендів, збитків та прибутків, а також до обставин, за яких слід згортати фінансові активи та фінансові зобов'язання. Принципи, подані в цьому Стандарті, доповнюють принципи визнання та оцінки фінансових активів та фінансових зобов'язань, подані в МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", і принципи розкриття інформації щодо них, подані в МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації". Цей стандарт повинен застосовуватися для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2014 р. або після цієї дати.
Узгодження власного капіталу та загального сукупного прибутку
Датою переходу ПАТ «Ера» на МСФЗ є 1 січня 2012 року.
Індивідуальний фінансовий звіт суб’єкта господарювання, складений відповідно до вимог МСФЗ, включає узгодження та примітки, наведені нижче.
Стаття на 31.12.2013 р.
на 01.01.12 р. на 31.12.12 на 31.12.13
АКТИВ
I.Необоротні активи
Нематеріальні активи: - - -
залишкова вартість - - -
первісна вартість - - -
накопичена амортизація - - -
Незавершене будівництво - -
Основні засоби:
залишкова вартість 1324 1278 1232
первісна вартість 2107 2108 2108
знос (783) (830) (876)
Довгострокові біологічні
активи: - - -
справедлива (залишкова)
вартість - - -
первісна вартість - - -
накопичена амортизація - - -
Довгострокові фінансові
інвестиції: - - -
які обліковуються за
методом участі в
капіталі інших підприємств - - -
інші фінансові інвестиції - - -
Інші довгострокові фінансові
активи - - -
Інша довгострокова
заборгованість - - -
Відстрочені податкові
активи - 12 18
Інші необоротні активи - - -
Усього за розділом I 1290 1250
II. Оборотні активи
Виробничі запаси 263 331
Поточні біологічні активи - -
Незавершене виробництво - -
Готова продукція - -
Товари 314 352
Векселі одержані - -
Дебіторська заборгованість
за товари, роботи, послуги: - -
чиста реалізаційна вартість 71 26 266
первісна вартість 71 26 266
резерв сумнівних боргів - - -
Дебіторська заборгованість
за розрахунками:
з бюджетом 2 6 7
за виданими авансами - 1
з нарахованих доходів - -
із внутрішніх розрахунків - -
Інші поточні фінансові активи - -
Інша поточна дебіторська
заборгованість 263 468 890
Поточні фінансові інвестиції - - -
Грошові кошти та їх еквіваленти: - - -
в національній валюті - - -
у тому числі в касі - - -
в іноземній валюті - - -
Інші оборотні активи 42 54 -
Активи, класифіковані
як утримувані для продажу - -
Усього за розділом II 832 1131 1847
ІІІ Витрати майбутніх періодів - - 0
Усього за розділом III - - 0
Баланс 2156 2421 3097
ПАССИВ
I. Власний капітал
Статутний капітал 424 424 424
Пайовий капітал 0 - -
Додатковий вкладений капітал 1706 1706 1706
Інший додатковий капітал - -
Резервний капітал - -
Нерозподілений прибуток
(непокритий збиток) (846) (873) (941)
Неоплачений капітал - - -
Вилучений капітал - - -
Усього за розділом I 1284 1257 1189
II. Забезпечення таких
витрат і платежів
Забезпечення виплат
персоналу 3 +18
Інші забезпечення - -
Цільове фінансування - -
Усього за розділом ІІ 3 +18
ІІІ. Довгострокові
зобов’язання
Довгострокові кредити
банків - - -
Інші довгострокові
фінансові зобов’язання - - -
Відстрочені податкові
зобов’язання - - -
Інші довгострокові
зобов’язання - - -
Усього за розділом ІІІ - - -
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити
банків 42 -
Поточна заборгованість
за довгостроковими
зобов’язаннями - - -
Векселі видані - - -
Кредиторська заборгованість
за товари, роботи, послуги 536 725 1280
Поточні зобов’язання за
розрахунками:
з одержаних авансів - -
з бюджетом 5 2 9
з позабюджетних платежів - -
зі страхування 33 2 1
з оплати праці 3 5 43
з учасниками - - -
із внутрішніх розрахунків - - -
Інші поточні зобов’язання 295 385 557
Усього за розділом ІV 872 1161 1890
V. Доходи майбутніх періодів - -
Усього за розділом V - -
Баланс 2156 2421 3097
Узгодження статей Звіту про фінансовий стан:
Примітка Стаття на 31.12.2012р. на 31.12.2013р.
Значення за П(С)БО, тис.грн.Вплив переходу на МСФЗ, тис.грн. Значення за МСФЗ, тис.грн Значення за П(С)БО, тис.грн.
Вплив переходу на МСФЗ, тис.грн. Значення за МСФЗ, тис.грн
АКТИВ
I.Необоротні активи
Нематеріальні активи: - - - - - -
залишкова вартість - - - - - -
первісна вартість - - - - - -
накопичена амортизація - - - - - -
Незавершене будівництво - - - - - -
Основні засоби:
залишкова вартість 1278 - 1278 1232 - 1232
первісна вартість 2108 - 2108 2108 - 2108
знос (830) - (830) (876) - (876)
Довгострокові біологічні
активи: - - - - - -
справедлива (залишкова)
вартість - - - - - -
первісна вартість - - - - - -
накопичена амортизація
Довгострокові фінансові
інвестиції: - - - - - -
які обліковуються за методом
участі в капіталі інших підприємств - - - - - -
інші фінансові інвестиції - - - - - -
Інші довгострокові фінансові активи - - - - - -
Інша довгострокова заборгованість - - - - - -
1 Відстрочені податкові активи - +12 12 - +18 18
Інші необоротні активи - - - - - -
Усього за розділом I 1278 +12 1290 1232 +18 1250
II. Оборотні активи
Виробничі запаси 263 - 263 331 - 331
Поточні біологічні активи - - - - - -
Незавершене виробництво - - - - - -
Готова продукція - - - - - -
Товари 314 - 14 352 - 352
Векселі одержані - - - - - -
Дебіторська заборгованість
за товари, роботи, послуги: - - -
чиста реалізаційна вартість 26 - 26 266 - 266
первісна вартість 26 - 26 266 - 266
резерв сумнівних боргів - - - - - -
Дебіторська заборгованість
за розрахунками:
з бюджетом 6 - 6 7 - 7 2
за виданими авансами - - - 0 +1 1
з нарахованих доходів - - - - - -
із внутрішніх розрахунків - - - - - -
Інші поточні фінансові активи - - - - - -
Інша поточна дебіторська
заборгованість 468 - 468 890 - 890
Поточні фінансові інвестиції - - - - - -
Грошові кошти та їх
еквіваленти: - - - - - -
в національній валюті - - - - - -
у тому числі в касі - - - - - -
в іноземній валюті - - - - - -
3 Інші оборотні активи 54 - 54 40 -40 -
Активи, класифіковані як
утримувані для продажу - - - - - -
Усього за розділом II 1131 - 1131 1886 -39 1847
4 ІІІ Витрати майбутніх періодів - - - 1 -1 0
Усього за розділом III - - - 1 -1 0
Баланс 2409 +12 2421 3119 -22 3097
ПАССИВ
I. Власний капітал
Статутний капітал 424 - 424 424 - 424
Пайовий капітал - - - - - -
Додатковий вкладений
капітал 1706 - 1706 1706 - 1706
Інший додатковий
капітал - - - - - -
Резервний капітал - - - - - -
Нерозподілений прибуток
(непокритий збиток) (882) +9 (873) (941) - (941)
Неоплачений капітал - - - - - -
Вилучений капітал - - - - - -
Усього за розділом I 1248 +9 1257 1189 - 1189
II. Забезпечення таких
витрат і платежів
5 Забезпечення виплат
персоналу 0 +3 3 0 +18 +18
Інші забезпечення - - - - - -
Цільове фінансування - - - - - -
Усього за розділом ІІ 0 +3 3 0 +18 +18
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків - - - - - -
Інші довгострокові фінансові
зобов’язання - - - - - -
Відстрочені податкові
зобов’язання - - - - - -
Інші довгострокові
зобов’язання - - - - - -
Усього за розділом ІІІ - - - - - -
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити
банків 42 - 42 - - -
Поточна заборгованість за
довгостроковими зобов’язаннями - - - - - -
Векселі видані - - - - - -
Кредиторська заборгованість
за товари, роботи, послуги 725 - 725 1280 - 1280
Поточні зобов’язання за
розрахунками: - - -
з одержаних авансів - - - - - -
з бюджетом 2 - 2 9 - 9
з позабюджетних платежів - - - - - -
зі страхування 2 - 2 1 - 1
з оплати праці 5 - 5 43 - 43
з учасниками - - - - - -
із внутрішніх розрахунків - - - - - -
6 Інші поточні зобов’язання 385 - 385 597 -40 557
Усього за розділом ІV 1161 - 1161 1930 -40 1890
V. Доходи майбутніх періодів - - - - - -
Усього за розділом V - - - - - -
Баланс 2409 +12 2421 3119 -22 3097
Примітки до узгодження Звіту про фінансовий стан
1. Відстрочені податкові активи
Стаття «Відстрочені податкові активи» містить суму полатку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних звітних періодах із майбутнього прибутку, так як дохід у бухгалтерському обліку тимчасово менший від податкового доходу
- на 31.12.2012р. - у сумі 12 тис. грн.
- на 31.12.2013р. - у сумі 18 тис. грн.
2. Дебіторська заборгованість за виданими авансами
Стаття "Дебіторська заборгованість за виданими авансами» на 31.12.2013р. в сумі 1 тис.грн. наявна в українській формі балансу та рекласифікована із статті «Витрати майбутніх періодів».
3. Інші оборотні активи
Стаття «Інші оборотні активи» в сумі 40 тис. грн. наявна в українській формі балансу та рекласифікована до статті «Поточні зобов’язання з одержаних авансів». Проведено коригування дебетового сальдо рахунка 643 на суму розрахунків по ПДВ за отриманими авансами.
4. Витрати майбутніх періодів
Стаття «Витрати майбутніх періодів» в українській формі балансу не класифікується за строками погашення.
За цією статтею підприємство відображає сплачені авансом передплату на періодичні видання.
При складанні Звіту про фінансовий стан за вимогами МСФЗ на 31.12.2013р. цю статтю в загальній сумі 1 тис. грн. було рекласифіковано до статті «Дебіторська заборгованість за виданими авансами».
5. Забезпечення виплат персоналу
Забезпечення виплат персоналу не враховані в українській формі балансу:
- на 31.12.12р. – в сумі 3 тис.грн.
- на 31.12.13р. в сумі 18 тис.грн.
Крім того, стаття «Забезпечення виплат персоналу» не класифікується за строками погашення зобов’язання.
Оскільки у складі цієї статті обраховують зобов’язання перед персоналом зі строком погашення до одного року, при складанні Звіту про фінансовий стан за вимогами МСФЗ цю суму враховано в статті «Поточні забезпечення».
Довгострокові забезпечення персоналу зі строками погашення понад один рік відсутні.
6. Інші поточні зобов’язання
Стаття «Інші поточні зобов’язання» на 31.12.2013р. в сумі 597 тис. грн. наявна в українській формі балансу та зменшена на суму 40 тис.грн. (корригування сум ПДВ по отриманним авансам).
Узгодження загального сукупного прибутку
Примітка Статья на 31.12.2012р. на 31.12.2013р.
Значення за П(С)БО, тис.грн. Вплив переходу на МСФЗ, тис.грн. Значення за МСФЗ, тис.грн. Значення за П(С)БО, тис.грн. Вплив переходу на МСФЗ, тис.грн. Значення за МСФЗ, тис.грн.
1 Доход (виручка) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) 1675 - 1675 6072 -1012 5060
Податок на додану вартість 279 - 279 1012 -1012 0
Акцизний збір - - - - - -
Інші вирахування з доходу - - - - - -
Собівартість реалізованої продукції
(товарів, робіт, послуг) 1199 - 1199 4994 - 4994
Валовий:
прибуток 197 - 197 66 - 66
збиток - - - - - -
Інші операційні доходи - - -
2 Адміністративні витрати 180 - 180 17 2 19
Витрати на збут - - - - - -
3 Інші операційні витрати 42 2 44 135 13 148
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток - - - - - -
збиток 25 2 27 86 15 101
Доход від участі в капіталі - - - - - -
Інші фінансові доходи - - - - - -
Інші доходи¹ - - - 33 - 33
Фінансові витрати - - - - - -
Втрати від участі в капіталі - - - - - -
Інші витрати - - - - - -
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток - - - - - -
збиток 25 2 27 53 15 68 4
Податок на прибуток від
звичайної діяльності 2 -2 - 6 -6 -
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток - - - - - -
збиток 27 - 27 59 9 68
Надзвичайні:
доходи - - - - - -
витрати - - - - - -
Податки з надзвичайного
прибутку - - - - - -
Чистий:
прибуток - - - - - -
збиток 27 - 27 59 9 68
Примітки до узгодження загального сукупного прибутку
1. Дохід (виручка) від реалізації
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87, в українському звіті про фінансові результати відображаються дані про податок на додану вартість.
Оскільки цей податок є непрямим, дані про нього на 31.12.2013р.не наводяться у Звіті про сукупний прибуток, складеному за МСФЗ. ПДВ у сумі 1012 тис. грн. виключається. Отже, на цю суму зменшується дохід від реалізації.
2. Адміністративні витрати
В адміністративних витратах не врахована сума резерву невикористаних відпусток адміністративного персоналу в сумі 2 тис. грн. на 31.12.2013р.
3. Інші операційні витрати
В інших операційні витратах не врахована сума резерву невикористаних відпусток іншого персоналу:
- на 31.12.2012р. - в сумі 2 тис. грн.
- на 31.12.2013р. - в сумі 13 тис. грн.
4. Податок на прибуток від звичайної діяльності
Витрати з податку на прибуток зменшені на суму відстроченого податкового активу, нарахованого за МСБО, це значення згідно МСБО 12 відображено за рядком Податок на прибуток за компонентами іншого сукупного прибутку:
на 31.12.2012р. - 2 тис.грн.
на 31.12.2013р. - 6 тис.грн.
Звіт про рух грошових коштів
Звіт про рух грошових коштів, відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затвердженого наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87, складається прямим методом.
Істотних різниць між статтями Звіту про рух грошових коштів, складеного за вимогами українського положення (стандарту), та Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 «Звіти про рух грошових коштів» немає.
Події після дати балансу, які могли б вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів Підприємства, та які відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності Підприємство повинно було розкрити, не відбувалися.
Директор Лісянський І.Л.
|
Телефон: 
e-mail: